name site

gerb ukr

Історія

Талалаївський район утворений в 1933 році. Знаходиться в південно-східній частині Чернігівської області.

У 1933 р. Великобубнівський район Чернігівської області (с. Великі Бубни тепер Роменського району Сумської області) було перейменовано на Талалаївський. На теренах тодішнього Талалаївського району до 1928 р. було два райони, утворених 1923 р., - Березівський з частиною населених пунктів, що входив до Прилуцької округи, та Великобубнівський з частиною населених пунктів, що входив до Великобубнівського, а з 1933 р. районний центр перенесено з Великих Бубнів у Талалаївку (утворено Талалаївський район).

У 1939 р. Талалаївський район увійшов до складу новоутвореної Сумської області, у 1963 р., у зв'язку з укрупненням районів, Талалаївський ліквідовано і знову відновлено у 1966 р.

З 1966 року після адміністративно-територіальної реформи межує з Ічнянським, Бахмацьким, Срібнянським районами Чернігівської області, Роменським і Конотопським районами Сумської області.

Районний центр – смт Талалаївка розташований на 50 км Південної залізниці на ділянці Бахмач-Ромни та за 15 км від шляху Київ-Суми. Відстань до обласного центру залізницею-207 км, шосейними шляхами – 265 км, до м. Суми – 180 км та до м. Київ – 210 км.

Територія району становить 632,9 кв. км. Район має 45 населених пунктів, в тому числі селище Талалаївка та 44 сільських населених пунктів.

Станом на 01 вересня 2015 року в районі проживає 13, 310 тис. населення, в тому числі міського – 5,029 тис.осіб, сільського - 8,281 тис.осіб. Працездатного населення – 7600 осіб, працюючих - 2167 (звітуючих у Талалаївці), пенсіонерів – 4378 осіб (станом на 01.01.2016 р.), безробітних - 262 особи (станом на 01.01.2016р.)

Клімат Талалаївщини помірно континентальний. Ґрунти - чорноземи глибокі, мало гумусні, лугові, луго чорноземні та торфоболотні. В складі ґрунтів переважають чорноземи. Бал бонітету один з найбільших в області і становить в середньому 60.

Корисні копалини в районі такі: торф’яники, нафта, природний газ, глина.

Площа лісів – 5862 га. Основні породи – дуб, береза, липа, осика. Земель водного фонду 796,4147 га, в тому числі під ставками – 641,8375 га (станом на 01 липня 2013 року). Із заходу на схід район перетинає мала річка Роменка, охоронна зона якої знаходиться у державній власності і може також мати зацікавленість для інвесторів. Територією району також протікають річки: Березовиця, Лисогір, Олава.

На території району дві залізничні станції: Талалаївка і Блотниця Південної залізниці.

Автомобільних шляхів - 173,1 км, у тому числі з твердим покриттям - 150.

Пам'ятки архітектури на території району: дерев'яна Успенська церква в с. Сильченкове (ХІХ - поч. ХХ ст., майстер Бузовський), мурована (цегляна) Михайлівська церква в с. Юрківці (ХІХ ст.), приміщення дерев'яної (не діючої) церкви в с. Слобідка (ХІХ ст.), залишки дерев'яної церкви у с. Березівка.

Археологічні пам'ятки: в с. Липове - поселення, городище і курганний могильник періоду Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.), один з найбільших в Україні та на території колишньої Київської Русі. На території села Красний Колядин виявлено городище І тисячоліття до н. е., VIII-ХІІІ ст., ХVI-ХVIІ ст., можливо - залишки літописного міста Глібль (Глебель), уперше згаданого під 1147 р. і 1159 р. Біля с. Грицівка - городище з поселенням ІІ-І тисячоліття до н. е., ХІ-ХІІІ ст. Біля сіл Грицівка, Корінецьке, Красний Колядин, Липове, Харкове є кургани ІІ-І тисячоліття до н. е.

Славетні імена

На Талалаївщині народилися 5 героїв Радянського Союзу: М.Г. Кузьменко (с. Салогубівка тепер Роменського району Сумської області), М.П. Симоняко (с. Березівка), І.П. Науменко (с. Харкове), М.У. Чоботько (с. Рябухи). Звання Героя Соціалістичної Праці удостоєний директор радгоспу "Барсуківщина" С.В. Шарлай.

Серед видатних уродженців району декабрист Олександр Якубович (у с. Липове, де він народився, встановлено пам'ятник - бронзове погруддя).

У с. Понори народився Степан Данилович Ніс - український лікар, письменник, етнограф і фольклорист; в с. Українське (до 1964 р. - Ярошівка) народився український письменник, мистецтвознавець і фольклорист Василь Петрович Горленко, де й похований.

У садибі Горленка гостювали український письменник Панас Мирний, український художник-архітектор В.Г. Кричевський. У с. Березівка народилися народна артистка Російської Федерації Г.Й. Співак, український композитор М.Т. Коляда.

Тут, у маєтку поміщика-мецената Михайла Трифановського, гостювали великі живописці академіки В.Д. Орловський, М.О. Врубель. Саме у Березівці в літо 1886 р. Врубель подружився з К.О. Коровіним. У 1879 р.

В селі були художники брати Костянтин та Володимир Маковські. У Березівці виконав одну зі своїх прекрасних робіт "Сплячий хлопчик" скульптор М.П. Чижов. У с. Сильченкове минули дитинство та шкільні роки І.П. Кавалерідзе - скульптора і художника, драматурга і кінорежисера. Село Болотниця пов'язане з ім'ям Г.П. Затиркевич-Карпинської, яка працювала у трупах таких корифеїв сцени, як Л.М. Кропивницький, М.П. Старицький, М.К. Садовський, у Народному театрі в Києві під керівництвом М.П. Саксаганського.

У Красному Колядині жив і працював у молоді роки й останні роки життя український революціонер-народник Яків Васильович Стефанович, член "Народної волі." На його могилі плита з написом "Стефанович Яків Васильович - український революціонер-народник. 1854-1915 рр.". Родом із села Слобідка член Спілки письменників України, літературознавець, дослідник творчості Т.Г. Шевченка Петро Петрович Ротач.

У с. Лавіркове проживає носій кобзарських традицій старого часу Заслужений працівник культури Рачок Ігор Карпович, учень відомого роменського кобзаря.

DMC Firewall is developed by Dean Marshall Consultancy Ltd